Діагностика
В якості основного діагностичного інструменту для виявлення захворювання є тест на анорексію, назва якого — «Ставлення до прийому їжі». Перша частина складається з 26 загальних і нескладних питань. Друга — всього 5, але вони передбачають спостереження за власним харчовим поведінкою протягом останніх 6 місяців. У даного методу є кілька суттєвих мінусів, з-за яких покладатися на нього в точному встановленні діагнозу можна не завжди.
По-перше, хворий в більшості випадків не може об’єктивно оцінити власну харчову поведінку. Відповідно, він не може правдиво відповісти на запитання тексту.
По-друге, даний тест виявляє переважно нервову анорексію, тоді як всі інші види вимагають додаткової діагностики.
Даний тест може пройти абсолютно будь-яка людина онлайн. Для більш точної діагностики можуть бути призначені різні дослідження:
- аналізи крові, калу та сечі;
- гастроскопія;
- МРТ голови;
- ректороманоскопія;
- рентгеноконтрастне дослідження травного тракту;
- эзофагоманометрия;
- рентген;
- ЕКГ.
Останньою інстанцією стане консультація психотерапевта. За допомогою співбесіди та на підставі отриманих результатів лабораторних досліджень він ставить остаточний діагноз, визначає стадію і призначає лікування.