Психотерапія
Психотерапевтична корекція харчової поведінки найчастіше проводиться при булімії і компульсивном переїданні, коли хворий не може контролювати напади обжерливості. Її мета — зміна особистості пацієнта, актуалізація мотивації. Для цього:
- долаються механізми психологічного захисту;
- виправляються порушення мислення;
- коригуються залежні установки;
- формується нова соціальна адаптація.
Для досягнення цих цілей визначається психотип пацієнта, його канали доступу до інформації (хто він — аудіал, візуал, кінестетик або змішаний тип). Вже у відповідності з виявленими особливостями його особистості підбираються необхідні техніки психотерапії і психокорекції.
Арт-терапія — дозволяє пацієнтам-візуалів наочно побачити те, що з ними відбувається.
Гештальт-терапія — це комплексне лікування, яке навчає вирішувати нагальні проблеми будь-якими іншими способами, крім переїдання, відкрито контактувати з іншими людьми, бути особисто відповідальним за свій стан, усвідомлювати чуттєві і тілесні відчуття, розрізняти їх.
Групова дискусія — передбачає активне спілкування в тісному контакті з іншими людьми з подібною проблемою, використовуються такі техніки, як опитування, конфронтація, соціалізація, зворотній зв’язок.
Когнітивна психотерапія — формує у людини правильне ставлення до проблеми, щоб у нього виникло непереборне бажання не схуднути і відповідати стандартам краси в суспільстві, а позбавитися від харчового розладу.
Парадоксальні інтенції — методика Ст. Франкля застосовується для тих людей з харчовими розладами, які не вважають себе хворими.
Провокативна психотерапія — дозволяє хворому побачити весь жах свого становища з боку.
Психотерапевтичне дзеркало — методика С. С. Лібіха дозволяє пацієнтам самим промовляти те, що вони відчувають, причому відбувається це на публіку (є анонімність) — це допоможе позбавитися від внутрішніх комплексів, які часто стають причиною регулярних переїдання.
Роз’яснювальна психотерапія — надає хворому повну інформацію про те, що відбувається з його особою, тілом, організмом під час і після переїдання, особливий акцент робиться на наслідки і побічні ефекти.
Раціональна психотерапія — вчить встановлювати логічні зв’язки між причиною (переїданням) і наслідком (ожирінням) та робити відповідні висновки, приймати рішення.
Раціонально-эмотивная психотерапія — прищеплює навички контролю за апетитом і корекції емоційного стану без залежності від їжі.
Рольові ігри виявляють і пропонують випробувати різні методи відмови від переїдання.
Структурний аналіз — позбавляє від дитячих комплексів і неправильних харчових звичок, щеплених батьками, які у дорослому житті стали основною причиною патологічного переїдання.
З даного переліку психотерапевт може призначити тільки одну з методик, а може — відразу кілька. Може виникнути необхідність і в інших техніках, якщо лікар побачить їх доцільність для того чи іншого випадку.