По сторінках історії
Спочатку ліпосакція дуже сильно відрізнялася від тієї процедури, яку пропонує сучасна пластика. Незабаром їй виповниться ось вже 100 років, і в своєму розвитку і вдосконалення вона пройшла чималий шлях.
1921 рік — перша спроба, проводив французький хірург Сharles Dujarier: видалив жирові відкладення на ногах гінекологічної кюреткой; операція пройшла невдало, була сильно зачеплена магістральна артерія, що призвело до ампутації ноги і забуття цієї методики.
1960 — хірурги Schuudde і Wilkinson (Німеччина) застосували техніку вакуумної аспірації для видалення жиру через порожнинні розрізи; все закінчилося утворенням обширних гематом.
1970 — хірурги Arpad Fischer і Giorgio Fischer вперше застосували вакуумну канюлю — це був революційний прорив в пластичної хірургії, але проблема утворення гематом вирішена так і не була.
1983 — хірурги Fournier і Illouz (Франція) запропонували вводити під шкіру безпосередньо перед операцією рідина, яка б перетворювала апоциты в пухке місиво і емульсію, яку можна з легкістю вивести з організму; на основі цієї ідеї Кляйн (США) розробив спеціальний розчин для цього.
1992 — Michele Zocci (Італія) створив препарат для ультразвукової липопластики.
1997 — в Бельгії була винайдена вібраційна (вібро-ротаційна) технологія корекції фігури, яка відрізнялася скороченням часу, відведеного на операцію, так як руйнування апоцитов відбувалося вдвічі швидше колишнього.
2000 — розробка вібраційної канюлі.
2002 — патент на перші лазери.
Такий шлях еволюції пройшла ліпосакція, що дозволило їй стати популярною і ефективною процедурою.
Ось це новини! Цікаве відкриття не так давно опублікували бразильські вчені. В ході багаторічних досліджень вони прийшли до висновку, що ліполіз в зоні живота через 7-8 місяців призводить до того, що в цій галузі подальше утворення вісцерального жиру відбувається в 2 рази швидше, ніж раніше. Для підтвердження результатів проводяться додаткові дослідження.
