Трохи історії
Про цілющі властивості кропу було відомо ще в Стародавньому Єгипті. Лікарі того часу вживали цю корисну рослину для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, заварювали як чай для полегшення головного болю, вважали, що такий відвар сприяє розширенню судин.
У Стародавній Греції кріп додавали в їжу і робили з нього пахощі. У Стародавньому Римі хорошим тоном вважалося піднести букет дамі серця з зеленими ароматними гілочками в знак пристрасної любові і вірності.
Кроповим маслом заправляли їжу римських легіонерів з метою захисту від інфекцій в далеких подорожах.
У європейській кухні перші відомості про вживання кропу історики відносять до 15-того сторіччя. Цікавий той факт, що до столу англійської аристократії кріп вирощували в спеціальних кулінарних садах», визнаючи незаперечним факт користі зеленої прянощі.
У слов’янських селищах знахарки виготовляли кроповий настій від безсоння, для заспокоєння «чревных хвороб», тобто хвороб живота у немовлят, для відбілювання обличчя, для вигнання зайвої води з тіла.
