Бандажування шлунка: що це таке, як проходить операція, наслідки

Як проводиться бандажування шлунка: особливості проведення операції, починаючи з підготовки і закінчуючи реабілітаційним періодом. Кілька порад.

На останніх стадіях ожиріння, коли ІМТ зашкалює і звичайні способи зниження ваги виявляються неефективними, доводиться звертатися за допомогою до баріатричної хірургії. Частіше інших операцій проводиться бандажування шлунка, яке практикується в медицині вже більше 40 років.

Щоб прийняти правильне рішення про проведення цього хірургічного втручання або про відмову від нього, потрібно зважити всі за і проти, розглянути можливі варіанти. У будь-якому випадку такі питання обговорюються спільно лікарями і пацієнтом. Головне — розуміти, на що саме ви йдете.

Сутність процедури

Перш ніж вирішуватися на таку серйозну операцію, з’ясуйте, що це таке: як вона проводиться, кому призначається, які можуть бути наслідки (причому як позитивні, так і негативні). Отримана інформація допоможе оцінити її ефективність, і ризики.

Бандажування шлунка — це хірургічний метод лікування ожиріння. Полягає в тому, що на верхній відділ шлунка накладається бандаж. Він являє собою кільце, яке звужує його в певному місці і ділить на дві частини. Над цим обмежувачем утворюється маленький відділ, під ним — великий. У верхній частці знаходяться рецептори насичення, і так як її обсяг складає всього 10-15 мл, вже на початку прийому їжі в мозок надходить сигнал про те, що організм ситий. Людина не може з’їдати колишні порції, зменшує їх розмір, а разом з ними — і кількість спожитих калорій. У підсумку це призводить до зниження ваги.

При дотриманні лікарських рекомендацій в результаті бандажування пацієнт може втратити до 65% зайвої ваги, але процес цей буде довгим — до 2 років: у перші 3 місяці мінус 20%, за півроку — близько 40%. При правильному способі життя і харчування такі показники можливо підтримувати максимально довгий термін.

Якщо ж через певний час після операції пацієнт починає ще й займатися спортом, зайва вага йде на всі 100%. Але досягнення такого результату люди витрачають за 3-4 роки.

На замітку. При різкому зниженні ваги і низької еластичності шкіри може знадобитися ще й пластична операція по усуненню зайвих шкірних складок.

Показання та протипоказання

Потрібно розуміти, наскільки серйозна ця операція. Її не призначають всім підряд навіть при наявності діагнозу ожиріння. Показання до бандажуванню шлунка були розроблені міжнародною асоціацією бариатрических хірургів і ендокринологів.

Свідчення:

• морбідне ожиріння, коли ІМТ > 40 кг/м2;
• наявність та прогресування захворювань, що розвиваються на тлі ожиріння (цукрового діабету, безпліддя, підвищеного артеріального тиску, проблем з суглобами ніг, варикозного розширення вен, патологій серцево-судинної системи, зменшення об’єму легень, обструктивного апное, метаболічного синдрому та ін) при ІМТ > 35 кг/м2;
• рефрактерность (відсутність або зниження реакції) до інших (терапевтичним, нехірургічним) методів лікування (дієті, медикаментозним препаратам, физнагрузкам) при ІМТ > 35 кг/м2;
• аргументовані побажання пацієнта (проте на практиці до них прислухаються рідко).

Крім цього, бандажування призначається лише тим, хто володіє високим рівнем терпіння і самодисципліни, хто готовий кардинально змінити свої харчові звички. Регулярне відвідування клініки згодом — ще одна умова для проведення операції, яка теж треба мати на увазі.

ІМТ понад 50 кг/м2 не є показанням до операції, так як не приводить до бажаних результатів.

Регульований пояс бандажный

Протипоказання:

• алкогольна, наркотична залежність;
• вагітність;
• вік до 18 і після 55;
• виражена гіпертонія;
• захворювання ШКТ: грижа, езофагіт, гастрит, гастродуоденіт, виразка, хвороба Крона та ін;
• ІМТ < 30 кг/м2;
• лактація;
• гострі форми ішемії протягом півроку до звернення;
• відсутність лапароскопічного доступу: спайковий процес в черевній порожнині, шкірні захворювання в області введення троакарів (інструментів для проведення бандажування);
• панкреатит;
• застосування глюкокортикостероїдів і гормональних препаратів;
• психічні розлади: психози, біполярні розлади, булімія, депресія і т. п.;
• системні захворювання: ревматизм, червона і дискоїдний вовчак, дерматоміозит, склеродермія;
• холецистит, холелітіаз;
• хронічні захворювання легенів;
• цироз печінки.

Якщо під час попереднього медичного огляду були виявлені дані протипоказання, операція не проводиться. Лікарі також мають право відмовити пацієнту в хірургічному методі лікування ожиріння, якщо за результатами співбесіди бачать його неготовність змінити свій спосіб життя і харчові звички надалі.

Деякі цифри. ІМТ >40 кг/м2 — це близько 45 зайвих кг у чоловіків і 36 надлишкових кг у жінок.

За і проти

Перед бандажированием обов’язково зважте всі за і проти, щоб потім не розчаруватися в результаті. Все-таки це хірургічне втручання.

За:

• оборотність операції, тобто бандаж можна при бажанні зняти;
• безпека;
• ніякі органи не видаляються і не січуться;
• просвіт звуження шлунка легко контролюється;
• облік індивідуальних особливостей організму пацієнта (діаметр кільця підбирається в зв’язку з ними);
• час перебування в стаціонарі мінімально;
• реабілітаційний період короткий.

Проти:

• регулярне відвідування лікарні, здача аналізів і проходження лабораторних досліджень — до кінця життя;
• дотримання чіткого харчового режиму;
• під час їжі доводиться вважати жувальні руху, що зменшує задоволення від прийняття їжі;
• почуття насичення дуже неприємне.

На основі цих плюсів і мінусів у вас повинно бути сформовано власну думку, але прийняти остаточне рішення допоможуть рекомендації лікаря.

Конструкції

Багато хто боїться такої операції, так як не можуть уявити всередині тіла инородную річ. Насправді бандаж шлунка — дуже продумана, якісно розроблена конструкція, яка не завдає шкоди ні травному тракту, ні прилеглих органам.

Виготовляється він із латексу — медичної силіконової гуми. Головний функціональний елемент — кільце з замочком, що зручно застібається. На внутрішній поверхні є гідравлічна манжета, яка заповнюється водою (в ідеалі — стерильним фізіологічним розчином хлориду натрію) у відповідності з діаметром внутрішнього просвіту: чим більше рідини — тим вже просвіт. Вливають її через спеціальний порт розміром з монету і трубочку довжиною 20 див

На початку XXI століття з’явилася електронна система бандажування шлунка — EasyBand від швейцарської компанії EndoArt. Порт замінюється індукційним приймачем, який активізується, коли до шкіри пацієнта прикладається спеціальне регулювальне пристрій. Однак випробувань приладу було проведено мало, тому його статус на сьогоднішній день залишається неясним.

Моделі

Хірурги можуть вам запропонувати різні моделі бандажів для шлунка. По функціональності і ефективності вони максимально схожі — розрізняються тільки виробниками та незначними деталями в конструкції.

AMI SGB від AMI (Австрія).

Bioring Cousin від Biotech (Франція).

EasyBand від EndoArt (Швейцарія).

Heliogast від Helioscopie (Франція).

Lapband від Allergan (США).

Midband від MID (Франція).

MiniMizer Bariatric від Solutions (Швейцарія).

Silimed від Silimed (Бразилія).

Swedish Band від Johnson & Johnson (США).

Бандаж шлунковий від МЕДСИЛ (Росія).

У сучасній баріатричної хірургії використовують обладнання з цього Топу як одне з кращих.

Хід операції

Щоб побороти страх, пацієнту варто знати, як проходить операція — це дозволить йому адекватно реагувати на всі наступні заходи.

Підготовка

Спочатку проводиться ряд досліджень:

• загальний аналіз сечі / крові;
• реакція Вассермана;
• біохімія крові;
• група крові;
• рентген шлунка, грудної клітки;
• ЕКГ;
• ФЕГДС;
• консультації інших спеціалістів: терапевта, гастроентеролога, ендокринолога, кардіолога, пульмонолога.

За тиждень до бандажування пацієнт повинен дотримуватися наступних правил у харчуванні:

Щодня з’їдати порцію варених овочів і сирих фруктів.

Зменшити споживання солодощів, жирів, борошняних виробів.

Щодня з’їдати по 200 гр вареної курячої грудки, порцію рису або картоплі, порцію овочевого супу.

Пити тільки воду і несолодкі напої.

Не приймати аспірин, нестероїдні протизапальні засоби, препарати, що містять естроген.

За добу до операції не можна приймати цукрознижувальні засоби. З вечора і вранці забороняється їсти і пити.

Протокол

Операція по бандажуванню шлунка виконується виключно лапароскопічним способом. Тобто всі маніпуляції, починаючи з установки кільця і закінчуючи накладенням швів, робляться не через розрізи, а пункційні проколи в черевній порожнині.

Лапароскопічний доступ

Час — від 40 хв до 2 годин.

Виробляється кілька проколів у передній стінці очеревини.

В один з отворів вставляється тонка трубочка з камерою і ліхтариком на кінці, щоб виводилося зображення на монітор.

В інші отвори вводиться інструмент для закріплення бандажа.

Там, де стравохід переходить у шлунок (трохи нижче), закріплюється бандаж.

Об’єм малої частки шлунка повинен становити не більше 20 мл

Манжета залишається порожньою.

Порт кріпиться підшкірно.

Інструмент виймається, отвори зашиваються.

На операції бандаж не заповнюється рідиною. Це робиться через пару місяців, щоб кільце міцно закріпилося в тканинах. Регулювання полегшує і робить більш точної рентгенівський контроль. Мета даного етапу — досягнення та подальше підтримання «зеленої зони» — так лікарі називають комфортний для пацієнта стан зниженого апетиту. Протягом року потрібно від 3 до 12 регулювань. Після досягнення потрібної ваги дана процедура більше не проводиться.

Реабілітаційний період

Реабілітаційний період після операції завжди припускає дотримання ряду правил, щоб уникнути ускладнень і для досягнення максимальної ефективності. Бандажування — не виняток. Після нього доведеться набратися терпіння і всіма способами працювати на результат.

Вставати можна вже ввечері того дня, коли була проведена операція, з кожним днем поступово збільшуючи рухову активність.

Лікар може призначити знеболюючі у вигляді ін’єкцій або таблеток.

Виписка з лікарні — на 3-4 день.

Через 2 тижні, коли лікар зніме шви, дозволяється сідати за кермо, можна відновлювати статеве життя.

Перші 4 місяці потрібно проходити за 4 км щодня.

На 5 місяць дозволяється зайнятися спортом, у тому числі — силовими навантаженнями.

При вагітності бандаж може бути ослаблений або залишений в колишньому стані.

Чим точніше пацієнт буде дотримуватися правил реабілітаційного періоду, тим швидше настане довгоочікуване зниження ваги.

Харчування після

До звичайної їжі доведеться переходити поступово, керуючись наступними лікарськими рекомендаціями:

Перші 2 дні не можна пити. Потім починати з простої негазованої води. Через 3 доби дозволяється слабо заварений теплий чай без цукру і мінералка.

Протягом 2 тижнів можна пити соки, молоко 1,5% жирності і курячий бульйон в теплому вигляді.

Через 3 тижні потихеньку вводити в раціон перетерті овочі, курку, сир, нежирну рибу.

До звичайної твердої їжі можна переходити через 5 тижнів.

Ніяка дієта при бандажуванні шлунка не потрібно. А ось дотримання деяких правил харчування обов’язково. У разі їх ігнорування результати будуть мізерно малі, а найнеприємніше — це призведе до харчового дискомфорту.

Головне правило — повільний прийом їжі. Кожен шматочок, який опинився у роті, необхідно пережовувати не менше 30 разів, ковтати і дотримуватися паузу в 1 хвилину. За цей час стравохід робить кілька перистальтичних рухів і повністю прокачує їжу через бандаж у шлунок.

Як тільки відчули насичення — прийом їжі припинили.

Харчуватися 5 разів на день.

Під час їжі пити не можна: тільки через 2-3 години після неї. Добовий обсяг — 2 л.

Не приймати лежаче положення після їжі.

Основа харчування — якісна тверда їжа, переважно — білкова: риба, курка, рослинні протеїни, сир.

Обов’язково потрібно їсти овочі та фрукти, але не у вигляді соків і пюре, а щоб їх можна було ретельно прожовувати.

Виключити з раціону рідкі калорії (морозиво, супи, пюре, шоколад, солодку газовану воду), так як бандажування не обмежує проходження в шлунок рідин.

Наслідки

На жаль, наслідки бандажування ніхто не може передбачити. В більшості випадків результат залежить від самих пацієнтів — чи зможуть вони змінити свій спосіб життя.

Мають місце і ускладнення, хоча вони досить рідкісні:

• зміщення кільця;
• блювота (з-за сильного пережиму шлунка);
• травмування стравоходу, селезінки;
• внутрішня кровотеча;
• пневмонія;
• вторинні інфекції;
• дилатація шлункової сумки;
• роздратування, ерозія, набряк слизової шлунка;
• гематоми або інфекції в зоні порту.

Ймовірність ускладнень складає близько 3%, а от з побічними ефектами доведеться зіткнутися практично всім у перші тижні після бандажування:

• печія;
• блювання;
• біль у шлунку;
• запор, діарея або інші прояви кишкових розладів;
• утруднене ковтання;
• авітаміноз.

Лікарі ніколи не порадять лапароскопічне бандажування шлунка, якщо в ньому немає необхідності.

Альтернативні операції є (шунтування, гастропластика, балон), так що в залежності від індивідуальних показників (ваги, ІМТ, ступеня ожиріння, наявних захворювань) завжди можна вибрати інші варіанти. Але якщо після огляду лікар призначає саме це хірургічне втручання, можливо, варто довіритися сучасній медицині і зважитися нарешті змінити не тільки власну зовнішність, але і все життя.

Про глибинні причини надмірної ваги, читайте в статті: «Психосоматика ожиріння».