Чим корисний грейпфрут для схуднення і коли він може бути небезпечний для здоров’я. Правила його вживання як дієтичного продукту. Рецепти салату і напоїв.
Люди, які борються із зайвою вагою, знають, наскільки корисний грейпфрут. Мабуть, тільки лінивий не використовував гібрид апельсина і помело з метою зниження ваги. Правда, далеко не у всіх це виходило: занадто багато у ньому кислот, що негативно позначається на стані слизових рота і шлунка. Та й гіркий присмак не всім по душі.
Незважаючи на значний список протипоказань і побічних ефектів, дієтологи наполягають на тому, що цей фрукт поряд з лимоном і ананасом є лідером по жіросжіганію. Головне — навчитися правильно його використовувати з цією метою.
Склад і властивості
Всі корисні властивості грейпфрута визначаються хімічним складом. Основні речовини:
- нарингін (незамінний помічник у нормалізації метаболізму);
- бергамоттин;
- глікозиди (їх містить шкірка);
- хінна кислота (в цедрі);
- антиоксиданти;
- лікопін;
- фуранокумаріни (посилюють дію лікарських препаратів і провокують ефект передозування при одночасному вживанні);
- вітаміни: рибофлавін, аскорбінова кислота;
- мінерали: кальцій, цинк, залізо, натрій, магній, калій, фосфор;
- харчові волокна;
- ефірні масла.
Харчова цінність на 100 г продукту (сорт — рожевий):
Завдяки такому насиченому хімічним складом, грейпфрут, крім того, що він корисний при схудненні, допомагає зміцнити здоров’я:
- знижує ризик розвитку раку (містить унікальні речовини, що відновлюють пошкоджені ДНК і зупиняють поширення пухлинних клітин);
- контролює рівень холестерину, тригліцеридів і ліпопротеїдів у крові;
- покращує стан при ішемії;
- корисний при хворобах системи кровообігу, т. к. активує зростання нових судин і капілярів;
- зміцнює імунітет;
- впоратися з депресією, знімає втому, усуває безсоння;
- знижує тиск;
- має протимікробну і протигрибкову дію;
- підвищує кислотність шлункового соку, позбавляє від закрепів;
- перешкоджає розвитку остеопорозу.
Для лікування і профілактики цих захворювань досить вживати один грейпфрут в день протягом 1-2 тижнів: по половинці вранці і ввечері.
По сторінках історії. Вперше про це цитрусе дізналися в 1750 році з праць валлійського священика (а за сумісництвом ботаніка) Гріффітса Хьюджеса. Він назвав його «забороненим плодом», але в миру прижилося інше ім’я — «маленький шедок» з-за вражаючої схожості з помело (його друге просторічне назва — шедок).
